Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Оповідання про життя сільських пастушків.

“Присвячую моїм дорогим небожатам Петрусеві, Пасі і Олютці” (с) Панас Мирний.

Це було ще за панщини.

“Присвячується моєму давньому спільникові І. Біликові” (с) Пана Мирний.

Новорічне оповідання Панаса Мирного «Морозенко» починається сумною драмою і закінчується трагедією, що хапає за душу.

Повість присвячується В. I. Василенкові.

У Степана Федоровича Гамзи пир на увесь мир. Усе місто з’їхалося – на Зелену горку, або в Золотий горішок, як звали кругом в околиці один з найлюбиміших Гамзою хуторів його безмірного маєтку.

Повість «Лихі люди» з’являється в 1877 році в Женеві.

Роман, написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році.